В Древнем Китае в церемонии участвовал пирог. Четыре праздничных пирога получала невеста от семейства жениха. Ритуал заключался в том, чтобы подбрасывать их поочередно над головой невесты  и ловить в простыню, которую держали над головой невесты. А невеста в это время декларировала стихи о замужестве.

В Древней Руси одним из главных атрибутов свадебной церемонии был каравай, украшенный символами плодородия и счастья.

Смотрите свадебные караваи с символикой счастья и достатка от Tort.ua: http://www.tortua.com.ua/ru/products-page/?category=9

С караваем связано много обрядовых правил, начиная от замеса теста и заканчивая угощением гостей. Месить тесто приглашали замужних женщин, уважаемых за крепкую семью. Весь процесс приготовления каравая сопровождался песнями и прибаутками. Каравай украшался парой птиц, ветками калины и другими узорами, которым приписывались свойства оберегов. Караваем родители благословляли жениха и невесту. А в конце торжества кусочками каравая угощали гостей.

Со временем правила церемоний менялись. В средневековой Англии в качестве свадебного хлеба уже использовалась горка сладких булочек, над которой целовались молодожены, программируя свою семью на многодетную счастливую жизнь. А однажды груда булочек превратилась в торт. К такому неожиданному превращению конечно же причастны французы. Историки говорят, что это произошло в 1660 году. Один французский кондитер, пребывая в Лондоне, обслуживал свадьбу. Вместо беспорядочной груды булочек он дерзнул выложить пирамиду шариков из крема и украсил ее свежими и засахаренными цветами и орехами. Этот торт назвали «крокембуш». Удивительно, но он используется в свадьбах по сей день и особенно популярен на родине его создателя, во Франции.

Необычна история рождения многоярусного торта. В восемнадцатом веке лондонский бакалейщик-новатор, вдохновленный видом купола Сент-Брайдской церкви на Флит-стрит, соригинальничал и создал по его подобию многоярусный торт. Во всяком случае, принято считать, что появился он именно так. Однако лишь в девятнадцатом веке многоярусный свадебный торт вошел в моду в богатых домах. И остается популярным по сей день.

Смотрите многоярусные свадебные торты новой коллекции от Tort.ua: http://www.tortua.com.ua/ru/products-page/?category=12

“Tort.ua” в праздник всегда с Вами

своими тортами, караваями и рушниками!

© ТМ «Tort.UA». Публикация данной статьи полностью или частично без разрешения администрации сайта запрещена.

В різних районах нашої країни він мав свої особливості, пекли коровай вдома у нареченої, у родичів, або в обох молодих. Але неодмінним було головне: для виготовлення короваю родини молодят запрошували заміжніх жінок, які своїм власним досвідом показали громаді, що вони здатні створити щасливу родину, яка живе в любові і злагоді. В бганні короваю часто приймати участь родичі молодят з обох боків. Це символізувало об’єднання сімей.

Випікання короваю зазвичай відбувалося в п’ятницю і супроводжувалось різними ритуальними діями. Наприклад, коровайниць з’язували рушником, коли вони місили тісто, ліпили оздобу і мили руки. Це символізувало  міцну єдність майбутньої родини. Жінки хрестили лопату, піч і сам коровай, піснями та приказками „улещували” його, щоб він гарно зійшов, щоб коровай удався духмяним та красивим: http://www.tortua.com.ua/ru/products-page/?category=9

Бо покручений коровай ніс в собі загрозу лихої долі родині, а тріснутий – розлучення. Коровайниці розуміли, що випікають „Щасливе майбутнє” молодих, тому мали працювати в гарному гуморі, діяти злагоджено та вправно.

Випечений коровай супроводжував всю церемонію весілля, а наприкінці свята його розрізали та пригощали всіх гостей.

Дивитись весільні короваї від “Tort.ua”: http://www.tortua.com.ua/ru/products-page/?category=9

© ТМ «Tort.UA». Публікування цієї статті повністю або частково без дозволу адміністрації сайту заборонено.

Если Ваш праздничный торт покорил своей красотой и неординарностью гостей, можете быть спокойны, никто не уйдет, пока дело не дойдет до «сладкого», то есть до конца мероприятия.

Во время самого торжества торт спокойно наблюдает со своей выгодной позиции за праздником, дожидаясь своей очереди. Ведь настоящие звезды всегда выступают в конце шоу. Так же как цветы и фрукты, он украшает праздничный зал.

Когда дело доходит до «сладкого» торт ненадолго исчезает из поля зрения гостей. Его «переобувают» или «переодевают», «наносят макияж» в виде праздничных свечей, фейерверков или других атрибутов данного праздника. Ведущий праздника объявляет его «выход» и сладкий красавец предстает перед гостями, которые конечно же припасли немного места для него в своих уже сытых желудках.

После презентации торта под звуки поздравительной песни и задувания свечей именинником или символического разрезания молодоженами (об этой традиции скоро читайте в нашей отдельной статье) торт передается в руки профессионалов, которые «без шума и пыли» разрезают его и подают гостям вместе с горячими напитками.

Ну и напоследок. Торт должен показать себя «в деле»! То есть, он должен быть вкусным! И ЭТО ОДНОЗНАЧНО! Никаких компромиссов в этом вопросе. А это значит, он должен быть натуральным, поменьше краски (хоть и пищевой) и другой химии, прочь от маргарина и прочих «малобюджетных» спрэдов. Помните об этом, когда будете заказывать торт. Ведь, перефразируя «классика» Штирлица, «гости всегда запоминают последнюю фразу праздника».

Мы, команда «Tort.UA», искренне желаем, чтобы гости всегда говорили о Ваших праздниках: «Это был «высокий класс». Мы с удовольствием приложим свою руку для достижения такой оценки, если Вы захотите.

© ТМ «Tort.UA». Полная или частичная публикация данной статьи без разрешения администрации сайта «Tort.ua»  запрещена.

«Tort.UA». В праздник всегда с тобой!

Свадебный торт –  это не только одно из главных блюд свадебного стола. Это и украшение праздничного дизайна, и неотъемлемый элемент свадебной традиции и даже фон для великолепных свадебных фотографий. Поэтому так важно и так не просто выбрать СВОЙ свадебный торт.

О дизайне, украшениях свадебных тортов, цветовой гамме много и хорошо написано. Мы же осветим в данной публикации несколько моментов, о которых почти никто из заказчиков не знает. Достаточно важных моментах, игнорирование которых может оставить неприятный осадок у молодоженов и их гостей.

1. Начнем с достаточно простого  вопроса. Каким должен быть вес торта?

Вес торта рассчитывают из количества приглашенных гостей. Обычная рекомендация – 150-200 гр на каждого гостя. По нашему опыту – эта норма подходит только для тортов, обтянутых мастикой, так как мастика – тяжелый материал. Для всех остальных 200 гр. – это много. То есть, лет двадцать назад было в самый раз, сегодня достаточно  100-150 гр. на человека.  Если торт многоярусный, мы рекомендуем  по 100 гр на человека плюс полкилограмма на  верхний ярус, который остается молодоженам на завтрак второго дня. Приведенная ниже таблица должна помочь Вам определиться:

Для больших свадеб конечно лучше выбирать  торты многоярусные, например, как этот: http://www.tortua.com.ua/products-page/?product_id=79 Многоярусный торт выглядит очень презентабельно. Если свадебный банкет  у Вас небольшой, как говорится, в узком кругу, то можно заказать  небольшой торт на подставке. Согласитесь, торт на такой вот подставке: http://www.tortua.com.ua/products-page/?product_id=68 визуально увеличивает  объем изделия. Для семейной свадьбы хорошо подойдет также торт необычной формы, например, мы предлагаем в виде сердца. Он смотрится вполне объемным и нарядным: http://www.tortua.com.ua/products-page/?product_id=44 .

2. Состав и начинка свадебного торта.

При выборе состава торта обычно исходят из вкусов молодоженов и их гостей. Это, конечно, правильно. Однако не только вкусовые предпочтения участников торжества должны определять выбор состава торта, но также форма и вид самого изделия. Так под нижние ярусы многоярусного торта нельзя выбирать мягкие бисквиты с нежным кремом. Они раздавятся массой верхних ярусов. Хороший вариант для нижнего коржа торта в многоярусном торте – воздушно-ореховые коржи (как в «Киевском» торте). Если же хочется нежного, таящего во рту – закажите торт на подставке или одноярусный шедевр.

Теперь о креме (внутренней начинке) для торта. Не секрет, что «старшее» поколение предпочитает торты классические с масляными кремами. Молодежь чаще выбирает  легкие, например, на сливках. Возможен и  «серединный» вариант – крем из смеси масла и сгущенного молока.

Сливки – продукт легкий для усвоения. Только и здесь есть нюанс. К сожалению, в нашей стране чаще всего используются «растительные» сливки импортного производства, изрядно напичканные «Е-химией». С ними кондитерам мороки меньше: срок годности может быть до года!  Поэтому, если Вы предпочитаете крем из сливок, поинтересуйтесь при заказе, какие сливки используются в креме. Мы советуем  выбирать торт только с использованием натуральных  сливок. О пищевых добавках подробнее Вы можете прочесть в наших статьях в рубрике «Будьте осторожны!» http://www.tortua.com.ua/category/budte-ostorozhnyi/ .

Еще один вид внутренней начинки – суфле. Суфле – продукт безопасный, если производится на основе куриных яиц (естественно, при надлежащем качестве яиц). Однако сейчас с целью упрощения изготовления торта некоторые производителя используют яичную порошковую смесь. Опять же с пищевыми добавками. Суфле хорошо подходит для глазировки торта (об этом чуть ниже). А вот в качестве внутренней начинки это не самый лучший вариант. Торт будет суховат, имейте в виду. По крайней мере, не все прослойки должны быть суфлейными.

3. Какую глазировку выбрать для торта?

Глазировка торта – то, чем покрыт верхний слой кондитерского изделия. Это может быть крем, суфле, шоколадная или белая глазурь. Сегодня многие кондитеры предлагают торты, покрытые твердой кондитерской мастикой. Смотрятся они нарядно. Но мастика – тяжелая, дает торту большую массу, а на вкус – как тесто из сахара, то есть – на редкого любителя. Кроме того, обратите внимание, при резке она сильно крошится. Мы советуем заказывать свадебный торт, глазированный суфле: десерт выходит легким, нарядным, нежным. К тому же поверхность разрезается легко и красиво. http://www.tortua.com.ua/ru/products-page/?category=12

О том, как подавать торт на праздник, какие украшения могут использоваться для него, об истории свадебного торта читайте в других публикациях раздела «Интересно знать» интернет-магазина «Tort.ua». Заходите и просвещайтесь. http://www.tortua.com.ua/tsikavo-znaty/

Желаем Вам удачного выбора торта, яркого запоминающегося праздника и долгой счастливой семейной жизни.

© ТМ «Tort.UA». Полная или частичная публикация данной статьи без разрешения администрации сайта «Tort.ua»  запрещена.

«Tort.ua» в праздник всегда с тобой!

Яку ж роль відіграє рушник в весільній церемонії?

Рушники в українських обрядах завжди виступали як обереги. Вишитий весільний рушник має на меті „запрограмувати” певні побажання та мрії на майбутнє життя новоствореної родини. Орнамент, його кольори, розмір елементів, розташування на полотні надають рушнику магічного значення.

Символіка весільного рушника.

В різних регіонах нашої країни орнамент рушників дещо відрізняється. Ось провідні символи обрядових рушників Центральної України.

• Дерево життя. Воно зображується у вигляді вазону з гілками та листям, соняшниками або квітами.

• Хвиляста безперервна смужка на рушнику символізує тривале життя.
• Калина – означає дівочу красу. Не дарма кажуть: „Без калини нема України”.
• Виноград – це добробут, щасливе подружнє життя.
• Вишитий барвінок є символом довгого життєвого шляху і кохання.
• Пара голубів або лебедів – побажання подружжю нерозлучності.
• Хрест. Сильний магічний знак. Він зазвичай присутній в орнаменті рушника, бо, по-перше, є оберегом. По-друге, хрест поєднує в собі батьківську та материнську енергії, тому є символом благословення на створення родини.
• Середня частина полотна без вишивки. Рушник умовно можна поділити на три приблизно рівні частини. На крайні частини наноситься орнамент. Середня частина має залишитись вільною від візерунку. Чиста частина рушника є уособленням зв’язку з Богом, з небом, що дають подружжю життєву енергію. Тому між трьома частинами рушника не повинно бути жодних поперечних смуг, щоб не створювати перешкод небесному благословенню на шляху до молодого подружжя.

Подивитись символіку рушників від “Tort.ua”: http://www.tortua.com.ua/uk/products-page/?category=14

Цільнотканне полотно для рушника – основа довгого життя подружжя.

Полотно для весільних рушників має особливе значення. Весільний рушник не повинен мати обрізних країв. Щоб не обривалось спільне життя подружжя, нитка рушника не повинна обриватись. Не бажано використовувати для весільних обрядів рушники з підрубленою, або обробленою мережкою довгою стороною. Обрив нитки рушника за повіррям програмує сімейні негаразди, або проблеми зі здоров’ям. Ще гіршим є використання у весільному обряді рушника на двох зшитих між собою полотнах. Весільний рушник поєднує дві долі в єдину. Тому полотно має бути цільнотканним.

Якщо Ви хочете побачити, як виглядає цільнотканне полотно придивіться уважно на довгі края наших рушників „Соняшник”, або „Весільний рушник з обручками”: http://www.tortua.com.ua/uk/products-page/?category=14 Тепер Ви розумієте, що таке цільнотканний рушник.

Які рушники потрібні у весільному обряді?

Колись у весільному обряді приймали участь майже 40 рушників! В наш час використовується 3-7 видів:

§   рушник для батьківського благословіння;

§   рушник під коровай;

§   рушник для зв’язування рук молодих;

§   рушники для перев’язування сватів;
Для вінчання також використовуються рушники:

§   один – під Євангеліє в церкву;

§   два рушники – на ікони Ісуса Христа та Богоматері, якими благословляють молодих;

§   чотири серветки для утримання свічок та вінців.

Окремо треба сказати про головний рушник на весіллі. Саме рушник, на якому благословляють молодих є оберегом нової родини. Тому його вишиванню приділяли особливу увагу. Він має бути найдовшим, з найбагатшим орнаментом.  Вишивання починалося з правого краю. Це чоловіча сторона з плюсовим енергетичним зарядом. Під час благословення на праву сторону рушника має ставати наречений. Ліва сторона рушника – жіноча, вона має вишиватися останньою. Її знак – «мінус». Зліва на рушник стає наречена. Ліву і праву сторони рушника відрізняли за допомогою спеціальної мітки.

В старі часи молодята ставали на рушник коліньми. Зараз часто-густо стають у взутті. В такому випадку небажано, щоб на цьому рушнику були вишиті пара птахів (символ молодих), побажання «На щастя!». Щоб молодята не топтали своє щастя, більш доречні геометричний візерунок або рослинний орнамент (грона винограду, як символ сімейного достатку, дубове листя, плоди калини).

Для варіанту, коли молодята для благословення стають на весільний рушник колінами, обмежень, про які йшлося вище, нема.

Орнамент рушника під коровай може містити будь-які символи щастя, кохання та достатку: пару голубів, або лебедів, побажання щастя, родове древо, квіти, щоб життя молодят було успішним, щасливим, радісним та квітучим.

Рушник для зв’язування рук молодих зазвичай  чисто білий, що символізує безхмарне життя. Або ж він може бути з червоною вишивкою – на радість.

Ну і на останок. Не варто користуватись чужим весільними рушником. Навіть, якщо це рушник найближчих родичів. Долю напрокат не візьмеш. Кожне подружжя має іти своєю життєвою дорогою. Обирайте свій рушник: http://www.tortua.com.ua/uk/products-page/?category=14

Сподіваємось, що інформація, надана у цій статті стане Вам, молодята, в нагоді. Обирайте свій рушник і будьте щасливі, кохані та терпеливі.

А “Tort.ua” в свято завжди поруч з Вами

Своїми тортами, короваями та рушниками!

Публікацію цієї статті повністю, або частково, без дозволу адміністрації сайту заборонено.

Силуэт «А-линия»
Беспроиграшно смотрится на невестах любого телосложения. За счет облегающего верха, который плавно расширяется к низу, женская фигура приобретает выгодные очертания. Невесты невысокого роста будут казаться выше, а обладательницам широких бедер это поможет скрыть тяжеловатый низ.

Силуэт «Принцесса»
Очень похож на силуэт «А-линия» с той лишь разницей, что его покрой подразумевает наличие вертикальных швов, которые проходят по контуру груди, талии и заканчиваются у подола. Акцент на рельефы фигуры более выраженный, чем в случае «А-линии».

Силуэт «Бальное платье»
Подчеркивает женскую фигуру по типу «часов». Чаще всего состоит из корсета и пышной юбки, линия талии может проходить немного выше или ниже линии бедер. Отлично подойдет невестам высокого и среднего роста, а вот на миниатюрных девушках платье будет выглядеть немного громоздко.

Силуэт «Ампир»
Крой платья предусматривает завышенную линию талии, которая обычно проходит прямо под грудью. Акцент в платье – красивый бюст. На этот силуэт следует обратить внимание невестам в положении и пышным дамам. Также отлично будет выглядеть на девушках с небольшой грудью.

Силуэт «Прямой»
Элегантное и простое в исполнении платье создано для высоких и стройных девушек, так как имеет свойство облегать женскую фигуру по всей длине, или как минимум до линии бедер. Если вы не уверены, что обладаете безупречными пропорциями, лучше остерегаться этого кроя.

Силуэт «Русалка»
Платье облегает фигуру до колен, ниже которых стремительно переходит в многослойную и складчатую юбку. Силуэт предназначен для уверенных в себе девушек, которые не боятся выставить напоказ все изгибы своей фигуры. Не подойдет дамам невысокого роста и обладательницам широких бедер.

По материалам сайта  http://www.weddicles.com.ua/

]]> http://www.tortua.com.ua/2010/03/svadebnoe-plate-osnovyi-osnov/feed/ 0 http://www.tortua.com.ua/2010/03/ystoryya-pryanyk-nykolajchyk/ http://www.tortua.com.ua/2010/03/ystoryya-pryanyk-nykolajchyk/#comments Wed, 10 Mar 2010 19:14:34 +0000 admin http://www.tortua.com.ua/?p=560 Святий Миколай Угодник вважається покровителем моряків, хліборобів. До нього звертаються люди, що опинилися в біді. Вшановують його в нашій країні двічи на рік: Миколая Весняного  — 22 травня і Миколая Чудотворця – 19 грудня.

Святий Миколай прославився своїми добрими справами та допомогою всім простим людям, що до нього звертались. Запорізькі козаки вважали Миколая Угодника своїм заступником в військових кампаніях, як сухопутних, так і морських. Храмове свято Миколая українці завжди відзначали із службою Божою, гостинами, провідували родичів. Свято припадає на піст, тому стіл накривали пісними стравами: пекли калачі, печиво, пряники, пампушки та пироги, варили вареники, смажили млинці. І все це – з пісною начинкою.

Традиція робити подарунки на день святого Миколая прийшла до нас від греко-католиків. Тож спочатку вона була запроваджена в Західній Україні, а потім поширилася на всю Україну. У карпатських та прикарпатських селах на свято Миколая по дворах ходила ватага хлопців з дарунками. Був серед них один  вдягнутий під козака, зі смушковою шапкою із шликом. Серед подарунків зазвичай  були пряники «миколайчики», символізуючи Миколая. Носили вони також із собою лозину. Чемним дітям зразу вручали подарунки. А бешкетникам спершу погрожували лозиною, а згодом, все ж таки дарували пряники. У містах в ніч на 21 грудня батьки клали дітлахам в ліжко, або в черевики «миколайчика». Вранці діти знаходили свої подарунки і хвалилися один перед одним ними. Поступово смак пряника вдосконалювався за рахунок додавання в нього меду, кориці, гвоздики та інших прянощів. І звичай дарувати подарунки теж з часами змінювався. В наш час не тільки діти отримують подарунки на свято Миколая, але й молоді люди дарують один одному приємні дрібнички і святкові пряники.

© ТМ «Tort.UA». Повна або часткова публікація статті без дозволу адміністрації сайту  »Tort.ua»  заборонена.

Джерело http://www.nastunya.com.ua

В різні часи традиції використання „шишок” в весільній церемонії дещо змінювалось. Ще на початку 19 сторіччя „шишки” виготовлялись за декілька днів до весілля родичами молодят. З ними ходили запрошувати коровайниць на бгання короваю, а також гостей на весілля.  З часом почали пекти „шишки” одночасно з короваєм. І застосування їх дещо змінилось. Їх, як і раніше, молодята вручали гостям на запросинах, обдаровували коровайниць за виконану роботу по короваю, та балували дітей напередодні весільного свята. В час, коли мало закінчуватися випікання короваю, у сінях будинку збиралася юрба дітей, одна з коровайниць виносила „шишки” в решеті, та дражнила малюків, піднімаючи решето над головою. Діти всіма силами прагнули дотягнутися до печива і не рідко валили жінку з ніг. Обдаровування малечі „шишками” символічно було спрямоване на програмування гарної народжуваності в новому подружжі.

Ще пізніше вкоренилась традиція обдаровувати гостей на весілля. Всі, кого молоді на своєму святі обносили шишками, обдаровували новостворену сім’ю дарунками. Діяв принцип „подарочек-віддарочек”. Звісно, взаємне обдаровування молодят та гостей було нерівне, але символічне. В самому даруванні „шишок” вбачалося побажання достатку та плодючості.

І сьогодні на весіллі молода пара дарує гостям „шишки” як побажання добробуту та життєвої сили, а гості у відповідь обдаровують молодят своїми весільними подарунками.

Загибель роду запрограмувала… мати

Мати вишила синові весільний рушник. Молодята відбули обряд і зажили мирно, але… нещасливо. Дружина довго не могла завагітніти, коли ж нарешті усе, здавалося, пішло на лад, дитина народилася мертвою. Неначе якийсь злий фатум завис над сім’єю: автомобільна аварія, втрата роботи, хвороби…

Чоловік, котрий досі був переконаним матеріалістом, дістав із шафи весільного рушника і жбурнув його матері зі словами: “Викинь геть! Через нього усі нещастя!”. Здивована ненька вирішила показати свій виріб знавцям. Ось що розповів працівник Українського центру народної культури “Музей Івана Гончара” завідуючий сектором “Тканина” майстер народного мистецтва з вишивки Юрій МЕЛЬНИЧУК:

— В обрядовому рушникові було щонайменше дві неприпустимі помилки. Перша полягала у тому, що жінка зшила його з двох шматків полотна. Місце з’єднання вона так майстерно замаскувала мережкою, що його зовсім не видно. Але ж, окрім декоративної, весільний рушник має ще й магічну функцію. Вишите полотно, на яке стають молоді, означає життєву дорогу. У цьому випадку вона виявилася перерізаною. Фатальною була й композиція узору. На обох кінцях рушника мати зобразила традиційну квітку-вазон, котра з давніх-давен символізує дерево роду. Під нею орнамент. Але вишивка видалася майстрині надто бідною, бо вгорі залишилося багато незашитого полотна. Тому над квіткою вона помістила ще одну суцільну смужку орнаменту.

Вишивальниця не знала, що біле полотно в центрі рушника символізує потік Божого благословення, котре живить дерево роду. Зображена над квіткою лінія закрила доступ до неї благодатної енергії. У житті це могло б означати бездітність чи навіть загибель молодої пари. Отже виходило, що той весільний рушник хоч і був майстерно вишитий добрими материнськими руками, справді ніс у собі страшну програму знищення роду. Тому відроджуючи традиції, слід насамперед розуміти їхнє значення.

Перш ніж узятися за вишивання, дівчина постилася, молилася і мила руки
У весільному обряді на Київщині початку ХХ століття дослідники нарахували близько 20 рушників. На них клали коровай, ними перев’язували старостів, простеляли дорогу молодим. Але, як запевняє пан Юрій Мельничук, найголовнішим був той, на якому батьки благословляли молодих. Такий рушник — особлива святиня, яку не показували стороннім і берегли як зіницю ока, передаючи із покоління в покоління. Старий узор нащадки відтворювали на новому полотні як енергетичний код роду.

Перш, ніж узятися за вишивання, дівчина постилася, молилася, мила руки, щоб позбутися не лише фізичного бруду, а й негативної інформації на пальцях. І лише тоді майстриня починала творити на полотні узор, як своєрідну медитацію.

Вже в наші часи екстрасенси досліджували саму голку, нитку, вишиття і з’ясували, що знаряддя праці рукодільниці проводить у сотні разів більше біологічної енергії, ніж такий самий за розміром і товщиною шматочок сталевого дроту. Найенергетичнішими нитками визнали вовняну і натуральну шовкову пряжу. Довге волокно білкової природи найкраще переносить інформацію. Гірша, але теж підходить для роботи, заполоч рослинного походження. Зовсім непридатним з погляду енергетики виявився акрил. Відрізаний шматок магазинної тканини не йде ні в яке порівняння із домотканим полотном. Якщо згадати прадавню технологію його виготовлення, відбілювання на траві, на росі, під сонцем, місяцем, зірками, під впливом усіх стихій, то стануть зрозумілішими дивовижні властивості старих рушників.

Починати рукоділля найкраще зранку у четвер. Це енергетична вершина тижня. Наші далекі пращури мабуть добре відчували те, бо саме цього дня приступали до весільних рушників.

Борони Боже під час вишивання думати про щось погане, сваритися, злитися на когось. Обрядовий рушник має зберігати в собі лише найкращі мрії, найсвітліші думки й почуття. Адже то закладається програма майбутнього подружнього життя.

Дрібні огріхи не випорювали, щоб не внести хаосу у долю. Життя тече не по шаблону, отже, не біда, якщо зірочка відхилиться убік чи хвилька вийде нерівномірною.

Що ж до вибору узору, то він мав бути двобічним. Це символізувало гармонію між зовнішнім і внутрішнім світом. Якщо ж лицьова сторона виробу гарна, а зі споду перетянуто нитки і стирчать вузли, то вважали, що й життя буде про людське око.

Усі слова зашифровані в символах узорів

Нині відомо близько 200 старовинних швів на основі двадцяти технік української вишивки. Відтворювати треба тільки той малюнок, котрий припав до душі. Фізики дослідили, що в цьому випадку він потрапляє у резонанс із вашим організмом. Комусь імпонують дрібні густі зубчики, а комусь більше подобається м’яка широка хвилька. Одним тішать око велетенські пишні квіти, інші ж відчувають потребу і зображувати, і споглядати маленькі орнаменти. Добре, якщо десь у скрині зберігся рушник прабабусі, яка прожила із прадідусем довге й щасливе життя. Його і треба взяти за зразок.

І ось нарешті весільний рушник вишито. Як же на нього ставати?

Юрій Мельничук був учасником експериментів із вимірювання енергетичного потенціалу цього чи не найдавнішого елементу весільного обряду. Один бік рушника завжди мав заряд “плюс”, другий — “мінус”, посередині рамка екстрасенса стояла на “нулі”. Отже, на який бік має стати наречена? Вкладаючи батарейку в годинник ми придивляємося, аби не порушити полярність. Отак і молодята можуть або отримати могутню енергетичну підтримку, або… “розрядитися”. Там де “плюс” — має стати чоловік, там, де “мінус” — жінка. Позитивний заряд має правий кінець рушника, або той, який вишивають першим. Другий кінець — лівий або жіночий, підсилює жінку. Чоловікові ж він може зашкодити і навпаки. Аби не сплутати, яким боком повернути рушник, у давнину рукодільниці на ньому робили мітки. До речі, узор на лівому і правому кінцях ніколи не був тотожний. На них, як у дитячій грі на уважність, завжди можна знайти десять розбіжностей. На те магічне полотно не ставали взуттям, а тільки колінами.

Тепер подекуди у селах вишивають два весільних рушника. Один для церкви, вінчання і масового споглядання, інший — потаємний, для батьківського благословення. І дуже важливо, щоб той другий — для себе, для своєї майбутньої сім’ї, дівчина творила власноруч.

Ну, а для тих, хто не має можливості власноруч вишивати рушник в бурхливих умовах сьогодення пропонуємо вибрати свій весільний рушник, рушник під ікону та рушники для весільних свічок в нашому інтернет-магазині «Tort.ua». Обирайте, доставимо:

http://www.tortua.com.ua/uk/products-page/?category=14

За матеріалами:  http://www.aratta-ukraine.com