‘История и традиции’

Прародителем свадебного торта является хлеб, который с древних времен использовался в свадебных церемониях разных народов. Например, во времена расцвета Римской империи гости свадебного торжества бросали в невесту заранее заготовленные лепешки. Позже лепешки стали просто надламывать. Именно от крошек, которые образуются при разламывании хлеба, берет свое начало традиция бросать в жениха и невесту конфетти. «Сonfarreatio» означает «съедая вместе». Теперь конфетти – атрибут свадебной церемонии во всем мире. >>

Обряд бгання короваю символізує освячення громадою нової родини. Це давній традиційний обряд українців. Весільний коровай – це символ добра та достатку новоствореної родини, тому і обряд цей – один з головних в весільній церемонії.

В різних районах нашої країни він мав свої особливості, пекли коровай вдома у нареченої, у родичів, або в обох молодих. Але неодмінним було головне: для виготовлення короваю родини молодят запрошували заміжніх жінок, які своїм власним досвідом показали громаді, що вони здатні створити щасливу родину, яка живе в любові і злагоді. В бганні короваю часто приймати участь родичі молодят з обох боків. Це символізувало об’єднання сімей. >>

Святий Миколай Угодник вважається покровителем моряків, хліборобів. До нього звертаються люди, що опинилися в біді. Вшановують його в нашій країні двічи на рік: Миколая Весняного  — 22 травня і Миколая Чудотворця – 19 грудня. >>

Про роль вишитого рушника у весільних обрядах написано чимало. Власне, саме велике різноманіття обрядових рушників та хліба (короваю), в першу чергу і робить українське весілля українським, надаючи цій незабутній в житті кожної людини події національного характеру. Сьогодні хотілося б розповісти про те, чому саме вишитий рушник посідає таку значну роль у весільних звичаях, і як правильно потрібно готувати та вишивані рушники до весільних обрядів.
З давніх-давен рушники в українських обрядах виступали як обереги. Цього магічного значення рушнику надавала вишивка, через орнамент, колір, місце розташування окремих елементів. Про символіку орнаменту ми розповідали раніше. Сьогодні хотілося б сказати про найосновніші правила, про стародавні канони вишивання весільного рушника. >>

„Весільні шишки” – це обрядове весільне печиво, яке не одне сторіччя використовується в весільній церемонії. Сосна для українців – символ життєвої сили, плодючості та ще й оберіг від нечистої сили. Соснова шишка уособлює в собі чоловічу силу. Тож і „весільні шишки” несуть в собі зазначені якості. >>

Від нього залежать щастя молодої сім’ї, доля майбутніх дітей та добробут родини.
Чимало священних символів, відомих ще з давніх-давен нині підмінено формою. Популярні зараз написи, як-от: “на щастя, на долю”, наші пращури шифрували у знаках орнаментів. Так, вишита восьмикутна зірка означала Бога, Сонце, хвиляста лінія — нескінченність життя, стилізована калина — уособлення дівочої краси, молодості, кохання, виноград — символ благополуччя, квіткові пуп’янки вказували на дітей і продовження роду. Науковці кажуть, що вишитий рушник може бути і благословенням і прокляттям. >>

Не так давно в нашу жизнь вошел, а точнее ворвался и всех очаровал, новый праздник – День святого Валентина. Хотя в западных странах его празднуют уже не одно столетие все влюбленные. Святой Валентин – это покровитель влюбленных. А «валентинки» – это открытки в виде сердечек, которые дарят 14 февраля возлюбленным с пожеланиями счастья, признаниями в любви или просто анонимными шутками. Ежегодно их подписывают такое количество, которое уступает только Новогодним и Рождественским открыткам. >>