‘История и традиции’

«Свадебный ритуал, связанный с разрезанием торта женихом и невестой, существует примерно пять тысяч лет. Свое начало она берет в древнем поверье, что дружба скрепляется преломлением хлеба. Именно хлеб был прапрапрадедом современного свадебного торта.

В эпоху становления Римской империи свадебный хлеб пекли из ячменной или пшеничной муки. Ломал его прямо над головой невесты жених. Он раздавал куски хлеба гостям, символично делясь с ними своим счастьем и удачей, а крошки, которые оставались на голове невесты, жених собирал, съедал сам и делился с любимой. Смысл этой традиции заключался в подчинении молодой жены мужу…» >>

Бгання короваю — це один із найпоширеніших весільних обрядів, який символізував освячення громадою новоствореної родини. Українці пекли багато видів весільного хліба:  весільний коровай, дивень, теремок, гільце, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики. Кожен з них виконував  свою специфічну обрядову функцію.
Головним весільним хлібом був весільний коровай. Він виготовлявся з дотриманням певного сценарію. Бгали його у п’ятницю або суботу в домі молодої (у східних районах), у родичів (Поділля та Волинь) або ж в обох молодих. Часто-густо у цьому ритуалі брали участь родичі з обох боків, символізуючи поріднення сімей. >>

Про роль вишитого рушника у весільних обрядах написано чимало. Власне, саме велике різноманіття обрядових рушників та хліба (короваю), в першу чергу і робить українське весілля українським, надаючи цій незабутній в житті кожної людини події національного характеру. Сьогодні хотілося б розповісти про те, чому саме вишитий рушник посідає таку значну роль у весільних звичаях, і як правильно потрібно готувати та вишивані рушники до весільних обрядів.
З давніх-давен рушники в українських обрядах виступали як обереги. Цього магічного значення рушнику надавала вишивка, через орнамент, колір, місце розташування окремих елементів. Про символіку орнаменту ми розповідали раніше. Сьогодні хотілося б сказати про найосновніші правила, про стародавні канони вишивання весільного рушника. >>

 Другим весільним атрибутом кулінарного коду після короваю по всій Україні були «шишки». Назва даного обрядового печива походить від його схожості із сосновою шишкою. >>

Святий Миколай в Україні – один із найшановніших святих… Свято на його честь відзначають двічі на рік: Миколи Теплого (Миколи Весняного, Перенесення мощів святого Миколая) — 22 травня і Миколи – Зимового (святого Миколая, Миколи Чудотворця, Миколая Мирликійського) – 19 грудня. >>

Вишитий український рушник завжди відрізнявся великою різноманітністю орнаментів. І хоч класичним вважається червоно-чорне виконання рушника, в багатьох місцевостях зустрічаються багатокольорові орнаменти. Чи задумувались ви коли-небудь, споглядаючи вишитий рушник, що кожен елемент його візерунку, так само, як і кожен колір на рушникові, має своє символічне значення? Символіка вишитого рушника сягає своїми коренями трипільської культури. З плином часу, рушник немов би увібрав в себе культ поклоніння наших предків-слов’ян силам природи, відображення їхнього бачення світу. >>

Від нього залежать щастя молодої сім’ї, доля майбутніх дітей та добробут родини.
Чимало священних символів, відомих ще з давніх-давен нині підмінено формою. Популярні зараз написи, як-от: “на щастя, на долю”, наші пращури шифрували у знаках орнаментів. Так, вишита восьмикутна зірка означала Бога, Сонце, хвиляста лінія — нескінченність життя, стилізована калина — уособлення дівочої краси, молодості, кохання, виноград — символ благополуччя, квіткові пуп’янки вказували на дітей і продовження роду. Науковці кажуть, що вишитий рушник може бути і благословенням і прокляттям. >>

Создание первой валентинки приписывается Чарльзу, Герцогу Орлеанскому (1415 год), сидевшему в это время в тюрьме, в одиночной камере, и решившему бороться со скукой путем писания любовных >>